БЕЗ КОРДОНІВ

Горохівський декан протоієрей Андрій Сидор з благословення архієпископа Луцького і Волинського Михаїла освятив пам’ятний хрест на межі Волинської та Львівської областей (на так званій Красній горі поблизу с. Журавники) з нагоди 96-річчя ліквідації тут кордону між Австро-Угорщиною та Росією, що призвело до об’єднання українських земель. Ініціатор встановлення святині – місцевий житель Василь Парохін.

Із о. Андрієм співслужили настоятель Воздвиженської парафії в Луцьку протоієрей Василь Клочак і духовенство Львівської єпархії. В урочистості взяли участь луцький міський голова Богдан Шиба, братства пасічників Волині та Галиччини, зусиллями яких оздоблено та поставлено цього хреста.

Вітаючи усіх присутніх, горохівський декан зазначив, що розвитку України, її Помісної Православної Церкви не повинні перешкоджати жодні кордони.

ГОРОХІВСЬКЕ ТОРЖЕСТВО

На свято Вознесіння Господнього, архієпископ Луцький і Волинський Михаїл у Вознесенському храмі Горохова очолив Божественну Літургію та освятив оновлений іконостас, який встановлено 1903 року. Громада оздобила його сусальним золотом (востаннє це робилося у 1906 році). Учасники престольного празника особливо молились за Горохів, усіх мешканців, адже цього дня тут відзначали день міста та його 770-річчя.

Із владикою співслужили декан протоієрей Андрій Сидор (настоятель парафії) та інші місцеві священнослужителі. У Службі взяв участь голова райради Ярослав Довгополов, хлібом-сіллю зустрічали архієрея діти в українському вбранні зі зразкового гурту-студії «Кобзарик» під керівництвом Любові Мосієвич...

ХАЙ КРАЩЕ ЦЕРКВА!

Сьогодні в с. Дубова Корчма Горохівського деканату архієпископ Луцький і Волинський Михаїл освятив місце для Миколаївського храму та хрест, де буде розташовано цвинтар поруч майбутньої церкви. Строго кажучи, будівництом «із нуля» це годі назвати: є три стіни, що збереглися від колишньої споруди. Тут був клуб, довгий час приміщення не використовувалось і руйнувалося. Коли ж з’явилась можливість відновити клуб, селяни загомоніи: «А чому клуб? Хай лучче церква!»

Церкви в Дубовій Корчмі ніколи не було, тож владика побажав селянам, аби з Господньою допомогою вони швидко впоралися з будівництвом, ходили в Божий дім за розрадою, за спасінням. «Я радий, що ви не руйнівники, а будівничі, що ви дбаєте за своє вічне майбутнє», – сказав високопреосвященний.

З архієреєм, зокрема, співслужили районний декан протоієрей Андрій Сидор, настоятель парафії священик Олег Корчинський. Разом із громадою молились голова місцевої селянської спілки Андрій...

ВОСКРЕСІННЯ ДУХУ

У Лазареву суботу архієпископ Луцький і Волинський Михаїл освятив храм Святого Духа в селищі Берестечко Горохівського деканату. З ним співслужили декан протоієрей Андрій Сидор, настоятель парафії священик Володимир Курчин, інші священнослужителі. До речі, саме коштом настоятеля у двох кімнатах колишньої школи облаштовано цю невеличку церковцю. Співав хор Успенської парафії с. Скриголово, де теж душпастирює цей священик.

Після урочистої Літургії владика виголосив проповідь, у якій зазначив, що Господь, явивши світові Себе як істинного Бога, має владу не тільки над живими, але й над мертвими. Тому, звертаючись до Отця Небесного з молитвою повернути праведного Лазаря до життя, творить це чудо воскресіння одним словом. Заради тих людей, які йшли за Ним і були вірні Йому. Цей день є провісником іншого свята – Входження Господа нашого до Єрусалима, що називається ще Вербною неділею. «Для нас...

ЗАМИРОТОЧИЛА ІКОНА?

Горохівський декан протоієрей Андрій Сидор повідомив архієпископові Луцькому і Волинському Михаїлові, що у вівтарі храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Скригове за непідтвердженими даними замироточила ікона Господа Ісуса Христа. За словами настоятеля парафії священика Володимира Курчина, це сталося після свята Собор архістратига Михаїла та інших небесних сил безплотних.

Зважаючи на ймовірність чуда й що до Скригового прибуває багато паломників, владика благословив виставити образ для поклоніння посеред церкви, відправляти щоденні богослужіння і розпочати відповідні дослідження цієї події та спостереження за іконою, щоб підтвердити або спростувати факт мироточіння.

БУДЕ ДВА ХРАМИ
(оновлено)

Є немало сіл на Волині, де церковне розділення спричинило зведення двох храмів в одному селі – Київського та Московського Патріархатів. А ось у невеликій Вільхівці Горохівського деканату вже є одна церква УПЦ КП, але громада вирішила спорудити ще одну.

Річ у тім, що дерев’яна церковця, яка постала ще 1782 р., не завжди вміщає усіх бажаючих. Окрім того, в селі діє баптистський дім молитви сучасної архітектури. Тому неподалік старої святині у червні цього року почалося будівництво нового, великого храму. Стараннями всієї громади, зокрема молодих парафіян, голови приватно-орендного підприємства «Україна» Григорія Шеремети, вже змуровано підвалини. Тож настоятель вільхівського Свято-Воздвиженського храму протоієрей Василь Луньо запросив архієпископа Луцького і Волинського Михаїла на освячення фундаменту і закладення пам’ятної капсули в нього...

ЗАДУМАТИСЬ НАД МАЙБУТНІМ

На Успіння Пресвятої Богородиці, архієпископ Луцький і Волинський одвідав громаду с. Буркачі Горохівського деканату в її храмове свято. Владика разом із деканом протоієреєм Андрієм Сидором, настоятелем парафії священиком Михайлом Стрільчуком та іншими священнослужителями відправив Божественну Літургію, під час якої виголосив велику проповідь.

Архієрей, зокрема, сказав: «Успіння Богородиці – це день відходу Її з цього світу. Чому ж ми відзначаємо цю подію як свято? Чи не природніше б сумувати, відзначати це як жалобний день, як звичайно за народними звичаями? Насправді ж Успіння є днем святим, днем світлим, бо нагадує нам про Діву Марію як нашу заступницю, на Небесах, молільницю за нас перед Всевишнім. Саме слово Успіння не містить згадки про смерть як кінець шляху людини; воно засвідчує нашу віру в те, що зі смертю плоті людина лише наче засинає, переходить в інший світ. Тож сьогоднішнє свято змушує нас ще раз задуматися про наше майбутнє, кожного з нас: що станеться з нами після відходу на той світ?..

ТОРЖЕСТВО КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

28 липня – день рівноапостольного великого князя Володимира і свято Хрещення Руси-України.

У Патріаршому Володимирському соборі відправили Божественну Літургію, після якої відбувся велелюдний хресний хід до Володимирської гірки, де височить пам’ятник хрестителю нашого народу. На чолі з Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом урочиста хода усіх єпископів, близько 1500 священиків, дияконів і 15 тисяч мирян Української Церкви (дані сайта Cerkva.info) пройшла бульваром Шевченка, вулицею Володимирською, повз стіни Софії Київської та Золотоверхої Михайлівської обителі. Протяжністю, кількістю учасників хресний хід перевершив усі попередні церковні заходи в столиці. Під монументом рівноапостольному Володимирові було звершено молебень...

ВОЗНОСЬМОСЯ В ДУСІ

28 травня архієпископ Луцький і Волинський Михаїл відвідав Горохів – парафію Вознесіння Христового у її престольне свято. У співслужінні з деканом протоієреєм Андрієм Сидором (настоятелем храму) та горохівським духовенством високопреосвященний відслужив Божественну Літургію. Владика звернувся з проповіддю до численної пастви, наголосивши: «Ісус Христос, возносячись на Небо, заповідав, що пошле усім, хто вірує в Нього, Духа Святого. Цей Дух живе у християнах, зміцнює нас. Нинішня криза є потьмаренням у душах людських, це криза передусім духовна. Тож маємо навести лад у духовному житті, а все решта додасться. Не бійтесь, а шукайте Бога, прямуйте Його дорогою, і ніяка криза не буде страшна».

Архієрей також нагородив церковними відзнаками декількох мирян, які особливо відзначилися на церковній ниві.

МІЦНІ МУРИ, МІЦНА ВІРА

15 листопада 2008 р.

Милятин – то лише нині звичайне село на Іваничівщині, а був час – іменувалося містечком. У XV–ХVI ст. стояла тут дерев’яна Параскевська церква, а коли згоріла, місцева пані дала гроші на нову і звели її на тому ж місці. Часи були непевні, тяжкі, тож мурували храм і для молитви, і для оборони: товщина стін сягає більш як півтора метра. Освячено цей Божий дім 1778 року, тож православна громада Великомучениці Параскеви-П’ятниці відзначає його 230-річчя.

На святкування прибув єпископ Луцький і Волинський Михаїл, і це стало великою подією для парафіян, бо ніхто, навіть найстарші, не пригадують, щоб до Милятина приїздив архієрей. Але добре пам’ятають, що церкву жодна влада не закривала ні на одну неділю. А коли у лихоліття загрожувала небезпека закриття, то люди порозбирали на збереження усе найцінніше. Відтоді й збереглися для нащадків деякі реліквії. Цього року храм внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, видано охоронну табличку...