Оригінал Тростянецької чудотворної ікони Богоматері «Одигітрія» (на світлині інформаційної служби єпархії) перед днем її особливого шанування після восьмирічної реставрації повернувся в рідний храм Святої Трійці с. Тростянець Ківерецького деканату. Від руйнації образ рятувала художник-реставратор обласного краєзнавчого музею Лариса Обухович. 18 серпня святиню зустріли на околиці села настоятель парафії священик Сергій Ледвовк, миряни з цього й сусідніх сіл. Було відправлено акафіст. За словами душпастиря, люди прикладалися до святині зі сльозами зворушення.

А 21 серпня, в неділю перед Успінням Пресвятої Богородиці, архієпископ Луцький і Волинський Михаїл очолив у Тростянецькій церкві урочисте Богослужіння. Як і щороку, торжество стало кульмінацією пішого паломництва з Луцька. Із владикою співслужили декан протоієрей Іван Семенюк, настоятель та інше духовенство. Радість торжества розділили сільський голова...

Віктор ГРЕБЕНЮК

Це свято, що належить в Українській Церкві до великих, а в народі нашому – до найшанованіших, мало відоме, а то й зовсім не відоме в Православ’ї поза Руссю. Причин цього явища нині дошукатися трудно, та й саме походження торжества окутане пеленою часу. Але ймовірно, що його поява так чи інакше пов’язана з нашою Вітчизною.

За однією з версій, 860 року руське воїнство на чолі з київським князем Аскольдом ледь не взяло приступом столицю Візантійської імперії Царгород. І тільки ревне моління греків до Господа і заступництво Діви Марії врятувало його. Матір Божа наче покрила це місто Своїм захистом – чи то густим туманом, чи ще якимось чином не дала нападникам звоювати величні мури. За іншим переказом, на самого Аскольда найшла сліпота, і він позбувся її, там-таки прийнявши нову віру. З ним увійшла в хрест частина бояр і дружинників. Тож це явище історики називають «першим охрещенням Русі», яке однак не стало загальним і міцним (а охрещення за князя Володимира...

Священик Микола ЛЕСЮК

Завершення творіння закарбовано торжественним відпочинком Творця, благословенням і освяченням сьомого дня.

«Так були створені небо і земля і все воїнство їх». У «Тлумачній Біблії» за редакцією Лопухіна сказано: «Воїнство неба – це або ангели, які є навколо престолу Всевишнього, або зорі, що правильністю розташування нагадують строї військ. Воїнство землі – тут ідеться про вищих представників землі, а саме про людей і тварин».

«І звершив Бог до сьомого дня діла Свої, які Він робив...». Святитель Йоан Золотоустий говорив: «Поглянь, як воно (Писання) раз і вдруге повторює те саме, щоб знали, що всі діла творення продовжувалися до шостого дня»...

Андрій ГНАТЮК

Фільмові «Сліпий музикант» минуло 50. Півстоліття тому мешканців Воротнева, що неподалік Луцька, сколихнула новина: у них будуть знімати кіно! А головним об’єктом сцен, відзнятих на Волині, стала місцева старовинна церква Різдва Пресвятої Богородиці. У рік знімань, а це було 1960-го, храм відзначав 235-ліття.

Два тижні актори і творча група «Мосфільму» тішила селян своїм мистецтвом і допомагала заробити. А коли вже змонтовану стрічку привезли в клуб, зійшлися  всі, бо кожен чекав там побачити або себе, або когось зі знайомих. Фільм багатий українськими піснями й лексикою.

Про те, що в їхньому селі знімали частини «Сліпого музиканта», у Воротневі знає чи не кожен, а от розповісти, як то було, мало хто може. Хоча виконавці масовок або епізодів ще живуть...

Людмила КАРПЮК,
провідний науковий співробітник Музею волинської ікони

Образ «Святий Йоан Богослов». Середина ХVІІІ ст. Походить із храму с. Окорськ Локачинського деканату. Матеріали й техніка: дерево (липа), левкас (ґрунт із крейди і клею), темпера, олія. Зберігається у Музеї волинської ікони.

Апостол і євангеліст Йоан Богослов, якого Церква особливо вшановує 9 жовтня, займає особливе місце серед обраних учнів Господа Ісуса Христа. Він написав Євангеліє, Об’явлення і три соборні послання, які ввійшли до Нового Заповіту. Він був свідком Преображення Господнього, моління у Гефсиманському саду. В час розп’яття Ісус доручив йому опікуватися Своєю Матір’ю. Згідно з церковним переданням, після успіння Богородиці апостол Йоан займався місіонерською діяльністю, за що був засланий на острів Патмос. Після повернення він...

Наталія КРАВЧУК

Щоденна суєта, клопоти домашні та на роботі чомусь усе більше віддаляють нас від найвищого, духовного. Багатьом бракує часу не тільки на вечірню й ранкову молитву, а й на недільне Богослужіння у храмі. Нарікаємо, що зморюється тіло. Але не помічаємо, як неймовірно втомлюється наша душа. Ліків для неї не знайдеш у жодній аптеці. Тут потрібна реабілітація особлива. І рятівною соломинкою для багатьох стає богомілля (проща).

Сьогодні паломницькі поїздки на Святу Землю стають усе популярнішими. Люди починають розуміти: новий комп’ютер, диван чи шафа ніколи не замінять того незбагненного відчуття, коли ступаєш місцями, якими ходив Сам Син Божий Ісус Христос, коли молишся там, де молився Він...

Тривають дослідження дерев’яної сакральної архітектури на Волині спеціалістами інституту «Укрзахідпроектреставрація». Леся Ошуркевич, Василь Слободян та Ігор Сьомочкін протягом останніх років паспортизували багато пам’яток місцевого значення у районах області. З науковими працівниками відділу пам’яткознавства інституту розмовляв Богдан Ворон.

– На Волині налічується понад 200 дерев’яних церков, зведених від початку ХVI до 30-х років ХХ ст. Скільки пам’яток зберегли первісний вигляд? Які особливості волинської храмової архітектури?

– Ми обстежили і зафотографували кілька десятків пам’яток дерев’яної сакральної архітектури Горохівського, Іваничівського, Володимир-Волинського, Любешівського, Маневицького...

Підготував Андрій ГНАТЮК

Започатковуємо нову рубрику, в якій розміщуватимуться поради, як позбутися певних хвороб, рецепти приготування настоїв, мазей, будемо говорити про цілющі властивості дарів природи. Поради, які подаватимемо, зокрема, за книгою «Повна енциклопедія православної монастирської медицини», базуються на методах лікування, що здавна побутують в монастирях. Усі рецепти – це досвід ченців-лікарів – вельми прості й звичні. Однак закликаємо не займатися самолікуванням, адже будь-який дар природи по-різному діє на кожен організм. Перш ніж приймати той чи інший препарат, проконсультуйтеся з лікарем...

Валерія ЛЕСЮК

Молитовний запал, життєва мудрість, гріховна пристрасть та всепалаюча любов до України – усе це є в новій повісті відомого українського філософа, письменника Петра Кралюка «Блага вість од княгині Жеславської».

У цій книзі, опираючись на документальні матеріали, автор оповідає читачеві історію Пересопницького Євангелія. Однак не сухо, не так, як у підручниках з історії, а живо, притягально, чаруюче. Весь твір пронизаний цитатами зі Святого Письма та філософськими роздумами, проте це не обтяжує, а навпаки – вселяє у серце трепет, наближує до розуміння Божих істин.

«Дивіться в небо. І не потрібно нічого більше...»

«Те, що не зробимо сьогодні, може, взагалі не зробиться...»